Перший український театр для дітей та юнацтва

Вітаємо з ювілеєм художника Мар’яна Савіцького!
Без Вас важко уявити наш театр останні 25 років і неможливо уявити у наступні 25, бо кожен театр щасливий мати такого професіонала!
Бажаємо нових найфеноменальніших творінь, а старі творіння нехай увійдуть в історію розвою театральної штуки ві Львові та Україні!

З технічних причин вистава "Скляний звіринець" завтра, в пт 9 квітня не відбудеться, а тому всі продані квитки будуть дійсні 21 квітня (сб), на яке, власне і перенесено цю виставу. Просимо вибачення за завдані незручності

«ВІЗЬМИ ДИТИНУ В ТЕАТР СЬОГОДНІ!»

Що? Прямокутний стіл на тему
«Театр для дітей і молоді – місце, проблеми, можливості, актуальність»

Де? у приміщенні Першого українського театру для дітей та юнацтва
(репетиційна зала на другому поверсі адміністративного корпусу)

Коли? 20 березня о 12.00

Глибоко сумуємо з приводу смерті заслуженого діяча мистецтв України та Росії Мирона Ярославовича Лукавецького - людини-епохи у нашому театрі, режисера і педагога, котрий віддав цьому театру близько 20 років життя, з них 12 керував ТЮГом у найважчі часи становлення незалежної України, виховавши не одне покоління акторів.
Вічная пам'ять і останні оплески майстру!

Парастас відбудеться завтра, 22 лютого (ср) о 17 год. у капличці, що на вул. Пекарській, похорон - 23 лютого (чт) о 12 год. там же.

Маємо приємність запросити всіх-всіх-всіх 27, 28 і 29 січня на першу у цьому році прем'єру у нашому театрі - виставу «Лялька Реґґеді Енн». Цю ляльку майже сто років тому створив для своєї дочки Марсели американський письменник Джон Ґруел, склавши їй ім'я із назв двох поем Джеймса Райлі «The Raggedy Man» і «Little Orphant Annie». Пізніше Реґґеді Енн стала популярною іграшкою, а Ґруел написав про її пригоди багато історій.

Вітаємо всіх наших і не наших глядачів і не зовсім глядачів із найказковішими святами у календарі – з Миколаєм, Новим роком, Різдвом, Щедрим вечором-Маланкою, Водохрещем. У ці дні ми з дитинства очікуємо дива і загадкових чудес, солодощів і феєрверків, несподіванок і незмінних традицій, гучних веселощів і тихого затишку, просвітленого умиротворення і карнавального гамору.
Отож бажаємо, щоб наші найкращі очікування справджувались, і цей казковий початок року завжди заповідав на сповнений казкових (а отже – хороших) чудес рік – рік плідних справ та втілених мрій.

У звязку із Днем вшанування пам’яті жертв Голодоморів, ми змушені поміняти місцями у листопадовій афіші дати проведення вистав "Швейк у Львові" та "Оскар...": тепер вони відбудуться 25 та 26 листопада відповідно. Просимо вибачення за можливі незручності

У зв'язку з несподіваною хворобою актриси вистава “Театр”, котра мала відбутись цієї суботи 12.11.2011, знята з листопадового репертуару. Вибачте за незручності.
Виставу “Театр” можна буде переглянути у грудні

Сьогодні під час прес-конференції з приводу започаткування нового проекту стало відомо нам і світу - urbi et orbi - про те, що 92-річні старання багатьох поколінь митців у нашому театрі були нарешті помічені і відзначені на державному рівні - саме сьогодні Міністр культури підписав наказ про надання Першому українському театру для дітей та юнацтва статусу академічного! З чим ми себе і немилосердно вітаємо! Розцінюємо це як дуже хороший знак перед стартом запланованих проектів.

Категорично оголошуємо, що у листопаді стартує проект театру з робочою назвою "Вечори дорослої сцени", до якого ми вели довгу підготовчу роботу з формування вечірнього репертуару. Проект покликаний:

• По-перше - відновити традиції вечірніх вистав у нашому театрі (які досі йшли якось спорадично). Адже, як свідчить «Мармурова книга прем’єр», у якій записані всі прем’єри від часів заснування нашого театру, вистави для дорослих йшли у нас від самих початків і до 1990-х років, коли в силу екномічно-культурної кризи ця традиція занепала. Старші глядачі напевне ще згадають такі вистави як «Юда» («Ціною крові») С. Черкасенка, «Дванадцята ніч», «Гамлет» В. Шекспіра, «Каїн» Дж. Г. Байрона, «Сни Сімони Машар» за Б. Брехтом та Л. Фейхтвангером, «Легенда про Тіля» Шарля де Костера, «Отчий світильник» Р. Федорова – та багато інших (часто експериментально-пошукових) постановок.
• По-друге - заповнити порожню на сьогодні нішу міжтеатральної співпраці та такої собі "відкритої сцени", яка б надавала можливість (на базі нашого театру та нашого колективу) повнішої реалізації акторів та режисерів львівських театрів, обміну досвідом, розкриття нових, досі не проявлених граней таланту, пошуку та народження нових форм на стику різних театральних шкіл та методів існування.